Українська державність: формування національної державно-правової традиції. Друга половина XVI – початок ХХ ст. : моногр.

Abstract

Запропоновано історико-правову концепцію української державності як процесу формування національної державно-правової традиції. Українську національну державно-правову традицію визначено як український націоґенез, узалежнений константою вольностей – природно-правової цінності, втрата якої консолідувала українське суспільство раннього Нового часу. Мотивовано, що константа вольностей лежить в основі характерних рис психології українців – вільнолюбства, демократизму, індивідуалізму, ідеї рівності, неприпустимості насильства влади і т. ін. Обґрунтовано, що означені природно-правові ментальні цінності українців складають підложжя процесу вироблення комплексу політико-правових ідей української державності й становлять основу для розуміння національної ідеї українського народу. Проведено думку, що природно-правові ментальні цінності українців притаманні широкій часовій палітрі еволюції української державності, принаймні у межах досліджуваного періоду – від витоків у добу раннього Нового часу і до перших спроб реалізації з початком Новітньої доби в історії (але, не тільки). Висновки автора опираються на наукові досягнення світової й вітчизняної науки та, головно, - комплексний аналіз масиву пам'яток української політико-правової думки та практики вітчизняного державотворення.