Поширення та особливості ранньої діагностики хронічної хвороби нирок у котів : ст.

Abstract

Хронічна хвороба нирок (ХХН) у котів – це тривалий процес, що характеризується незворотною втратою метаболічної, ендокринної та екскреторної функцій нирок, як правило, внаслідок розвитку нефросклерозу. Загальна поширеність ХХН у котів становить приблизно від 2 % до 4 % і зростає до 30–40 % у котів старших 10 років та посідає друге місце серед основних причин їх смерті. ХХН може виникати за полікістозу, пієлонефриту, гломерулонефриту, неоплазій, амілоїдозу, вірусних інфекцій, сечокам’яної хвороби і є найбільш поширеною причиною гіпертензії у котів, що становить від 20 до 60 % випадків. У котів часто зустрічаються поєднаний перебіг гіпертиреозу і ХХН. За ХХН у котів найчастіше відмічали гіпорексію (64,8 %), поліурію та полідипсію (56,7 %), анемічність слизових оболонок (67,5 %), порушення координації рухів (35 %), блювання (43%), виразковий стоматит (37,8 %). За ХХН у котів з поєднаним перебігом гіпертиреозу виявляли поліурію, полідипсію, поліфагію, нудоту і блювання. Встановлено, що І стадія ХХН перебігає без виражених змін в сироватці крові, але із збереженням симптоматики захворювання. Концентрація цистатину С у сироватці крові котів із порушенням функції нирок на усіх стадіях була вищою (P > 0,001) порівняно з клінічно здоровими тваринами на 13,9; 34,7 та 73,6 %. У котів на II-IV стадіях встановлено суттєве наростання азотемії, що супроводжується збільшенням вмісту креатиніну і сечовини (P > 0,001) порівняно з клінічно здоровими тваринами. Встановлено чітку тенденцію до зниження швидкості клубочкової фільтрації на різних стадіях ХХН: на ІІ – 115,8 ± 1,43 мл/хв/1,73; третій – 101,7 ± 1,02; IV – 83,9 ± 1,20 мл/хв/1,73. Рівень СДМА у сироватці крові котів був вищий (Р < 0,001) на ІІ стадії (21,30 ± 0,64 мкг/дл), ІІІ (30,96 ± 1,17 мкг/дл) і IV (91,87 ± 12,54 мкг/дл) порівняно з контрольною групою. Встановлено порушення мінерального та кісткового метаболізму, навіть на ранніх стадіях захворювання, що характеризувалось зниженням (Р<0,001) рівня загального Кальцію, збільшення рівня неорганічного Фосфору та Калію у сироватці крові котів. За поєднаного перебігу ХХН і гіпертиреозу встановлено збільшення (Р < 0,001) рівня гормону загального Т4 в сироватці крові у хворих котів на IІ-IV стадіях. У 16 котів встановлена артеріальна гіпертензія, ризик якої зростав від помірної (148 ± 4,7/98 ± 3,8 мм.рт.ст. на II стадії перебігу) до високого на IV стадії (188 ± 3,8 мм.рт.ст. та 116,7± 4,06 мм.рт.ст.). Встановлено розвиток анемічного синдрому та мікроцитарної гіпехромної анемії, зміни фізичних властивостей та хімічного складу сечі.