Короткий опис(реферат):
Інтенсифікація тваринництва спрямована на всебічне збільшення обсягу виробництва молока, мяса, шерсті та інших видів продукції за рахунок підвищення продуктивності худоби і птиці, отримання максимальної кількості продукції на одиницю затраченого корму з можливо меншими затратами праці та коштів. Одним з основних шляхів підвищення продуктивності тварин є повноцінна годівля. Незбалансованість раціонів за основними і біологічно активними речовинами веде до порушення процесів обміну, зниження природного імунітету, захворювання системи відтворення, що негативно відбивається на економічній ефективності. Використання в даний час індустріальних технологій заготівлі грубих і соковитих кормів часто порушується, що призводить до зниження їхньої якості та великої потреби у білках, вітамінах і мікроелементах. У зв’язку з цим необхідно вдосконалювати наявні та шукати нові методи виробництва, оцінки і використання кормів та кормових добавок. Важливе місце серед факторів годівлі тварин належить мінеральним речовинам, які поступають в організм з водою та кормами. Досить часто виявляється як надлишок одних, так і нестача інших мікроелементів, призводить до зниження продуктивності тварин та погіршення якості отриманої від них продукції . Нестача мінеральних елементів може завдати значних економічних втрат тваринницьким підприємствам через масове виникнення захворювань у тварин внаслідок порушення обмінних процесів особливо у зимово-весняний період. Значне місце в живленні тварин належить мікроелементам, які мають суттєвий вплив на захисні реакції організму, кровотворення, ендокринні залози, мікрофлору травного тракту, беруть участь у біосинтезі білка та регулюють обмін речовин. Ступінь використання мінеральних речовин з раціону залежить не тільки від їх кількості та відповідного співвідношення, а й значною мірою від рівня органічної частини раціону (білків, жирів, вуглеводів), а також вітамінів. Доведено, що при додатковому введенні до раціону тварин дефіцитних мікроелементів зростає їх рівень в організмі, насамперед у печінці. Таким чином, при визначенні потреби тварин в мінеральних елементах слід враховувати їх співвідношення між собою й іншими біологічно активними речовинами на основі збалансованої годівлі. Проте варто зауважити, що рівень засвоєння тваринами мікроелементів значною мірою залежить від форми їх сполук.