Короткий опис(реферат):
У статті констатується, що лучні фітоценози вирізняє серед інших (лісових, степових, пустельних, водних і ін.) залежність
складу та структури (будови) лучних угруповань від умов середовища. Водночас лука відрізняється і від агрофітоценозів на орних
землях. На ріллі в процесі сівозміни щорічно (або з перервою на один рік у ланці багаторічних трав) існування фітоценозу порушує
сільськогосподарська техніка, котра використовується для обробітку ґрунту. Тому посіви зернових чи просапних культур завжди
доступні для поширення бур’янів. З метою контролю їх кількості доводиться використовувати інтегровану систему захисту
рослин, яка передбачає агротехнічні заходи, біологічні та хімічні методи боротьби. Лука, на відміну від такого агрофітоценозу, є
закритою для розповсюдження бур’янів, оскільки між популяціями рослин, котрі входять до неї, існують конкурентні взаємовідносини. Обґрунтовано, що в результаті конкуренції та диференціації ніш формується структура лучного фітоценозу – різновисотність надземних частин та різноглибинність кореневих систем. Жодних чітких ярусів її ні над землею, ані під землею в лучних
травостоях немає, проте іноді на луці формуються стійкі поєднання видів, які повторюються, немов плями. Такі плями називають мікроугрупованнями, а саме явище – мозаїчністю. Проте мозаїчність трапляється не дуже часто і зазвичай пов’язана з
поширенням бобових компонентів, які сильніше впливають на середовище, ніж інші види. Відомо, що бобові трави збагачують
ґрунт азотом в результаті діяльності симбіотично пов’язаних з ними азотфіксаторів і в сприятливі для них роки формують
багато листя, яке може обмежувати ріст світлолюбних видів. Зазначено, що особливістю лучних фітоценозів є відповідність
складу і структури найменшим змінам умов середовища, які в лісових фітоценозах будуть вирівняні в результаті сильного впливу
дерев, а на ріллі дещо нівельовані системою обробітку ґрунту, внесенням добрив і сівбою. Проте швидка мінливість у просторі лук
– це лише одна з багатьох якостей цих пластичних спільнот. Досить швидко лучні фітоценози здатні змінюватися й у часі. При
цьому варто вирізнити 2 види змін – зворотні та незворотні. У першому випадку зміни складу лучного фітоценозу пов’язані з
сезонними змінами, з коливаннями погодних умов у різні роки, з інтенсивністю пасовищного використання, спалахами чисельності
окремих видів лучних трав або поширенням на лучних травах нематод або комах-шкідників. У другому випадку лучні співтовариства змінюються під впливом антропогенних факторів (сінокосіння чи удобрення) або, навпаки, самовідновлюються після припинення впливу певного чинника. Варто зауважити, що зазвичай на лучних фітоценозах можна спостерігати 2 основні варіанти
сукцесій: викликані внутрішніми причинами (автогенні) та зовнішніми (алогенні). Але варто зазначити, що основні сукцесії на
луках – алогенні, які пов’язані із змінами умов середовища чи з режимом використання. Найчастіше першопричиною цих змін є
людський фактор. Автогенні ж зміни найчастіше мають відновлювальний характер.
