Удосконалення публічного управління та адміністрування у громадських організаціях та об’єднаннях в Україні

Abstract

В кінці XX століття світова економіка вступила в постіндустріальний етап економічного розвитку. Головним чином це визначається стрімким підвищенням ролі громадської самоосвіти та нових наукових знань. Громадські підприємництва, рівень засвоєння інформаційних ресурсів є необхідною базою для існування сучасної ринкової економіки. Ключовим складовим нинішньої економіки є не компанії, орієнтовані на конкретні види продукції, а громадські організації, в яких працюють мотивовані, творчі працівники, які можуть самостійно аналізувати великий потік інформації. Це нова реальність значним чином змінює уявлення про методах управління в сучасних організаціях. Функція управління людськими ресурсами стає інструментом довгострокової стратегії організації, спрямована на формування певних умов, які б розвивали і реалізували на практиці найкращі якості людей. Для цього необхідний розвиток творчого потенціалу персоналу, що, в свою чергу, робить практику управління людськими ресурсами елементом між інноваційним процесом, виробництвом, творчістю і навчанням. Все це призводить до зміни підходу до управління людськими ресурсами в громадських організаціях, так як керувати інтелектуальними співробітниками традиційними методами вже неможливо. Мета магістерської праці полягає у виявленні особливостей управління людськими ресурсами в громадських організаціях і розробці методичних положень з управління людськими ресурсами, спрямованих на підвищення ефективності функціонування даних організацій. Для досягнення поставленої мети необхідне рішення наступних задач: - Вивчити і критично осмислити особливості функціонування та розвитку сучасних громадських організацій; - Визначити наукові та методичні проблеми управління людськими ресурсами в громадських організаціях; - Виявити суттєві відмінності в методах управління людськими ресурсами в традиційних та громадських організаціях; 4 - Розкрити положення концепції управління знаннями в умовах вдосконалення управління людськими ресурсами на інноваційних підприємствах; - Дослідити і розвинути методичні підходи в галузі управління творчим персоналом; - На основі теоретичного аналізу та проведеного дослідження розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення системи управління людськими ресурсами в громадських організаціях, спрямовані на більш ефективне використання творчого потенціалу персоналу. Наукова новизна праці полягає в розробці теоретико-методичних положеннях з управління людськими ресурсами в громадських організаціях, спрямованих на підвищення ефективності діяльності організацій, що діють в економіці, заснованій на знаннях. До числа основних результатів дослідження, що мають науковий новизною і винесених на захист, належать: 1. Визначено основні особливості діяльності інноваційних організацій, пов'язані з системою управління людськими ресурсами, зокрема в: - Ставленні до інновацій як до дисципліни, сприйнятливість до ідей; - Здатність перетворювати будь-які зміни в нові можливості внаслідок систематичної громадської діяльності; - Громадська організаційна культура; - Залучення більшої частини персоналу в інноваційну діяльність; - Командна організація діяльності персоналу. 2. Обґрунтовані чинники і досліджені концептуальні аспекти управління людськими ресурсами, стосовно особливостей діяльності інноваційних організацій, зокрема, їх здатності забезпечувати виконання певних завдань творчими способами і приводити до збільшення доходів організації. 3. Виявлено та сформульовано принципові відмінності управління людськими ресурсами в інноваційних і громадських організаціях, які визначаються розвитком творчого потенціалу працівників, переважним 5 використанням цільових груп для вирішення проблем, демократизації управління, заохочення громадської діяльності персоналу, створення атмосфери взаємної довіри, використання системи безперервного організаційного навчання. 4. Розроблено критерії внутрішнього розпорядку кадрового моніторингу думок співробітників, які забезпечують ефективний зворотний зв'язок і дозволяють більш об'єктивно оцінювати діяльність кожного співробітника і організації в цілому. 5. Розроблено і обґрунтовано комплекс організаційно-методичних рекомендацій з управління людським ресурсами в громадських організаціях, спрямований на розвиток творчого та інноваційного потенціалу персоналу. У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дослідження, сформульовані цілі, завдання, відображені результати і елементи наукової новизни, показана практична значимість роботи. У першому розділі «Теоретичні основи управління людськими ресурсами в громадських організаціях» розглянуті проблеми розвитку постіндустріальної економіки, проаналізовано особливості інноваційних організацій і представлені основи управління людськими ресурсами в громадських організаціях. У другому розділі «Методичні підходи до управління людськими ресурсами в громадських організаціях» розглянуті основні методичні підходи, які застосовуються в управлінні людськими ресурсами в інноваційних організацій, зокрема в системі управління знаннями. У третьому розділі «Розвиток системи управління людськими ресурсами в громадських організаціях» представлено досвід проведення дослідження на прикладі центру креативних технологій, а також розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення системи управління людським ресурсами в громадських організаціях. У висновку проведені підсумки дослідження, в тому числі досягнуті при вирішенні завдань дослідження, а також сформульовані основні висновки та рекомендації.