Соціалізація принципів публічного адміністрування в системі управління персоналом у комерційних організаціях

Abstract

В сучасних умовах інноваційного розвитку і модернізації економіки можна говорити про те, що у вітчизняній і зарубіжній науці не склалася єдина концепція управління персоналом в умовах медійних соціально-економічних відносин і зміни форм і методів взаємодії між учасниками ринку праці, а різноманіття застосовуваних концептуальних підходів і методологічних положень значно ускладнює формування і розвиток систем управління людськими ресурсами з урахуванням трансформації світових, національних і регіональних ринків економічних благ і факторів виробництва. Об'єктивні складності збору і подальшої обробки актуальною інформації по впроваджуються технологій управління людськими ресурсами і проблеми кількісної оцінки їх впливу на кінцеві результати виробничо-господарської діяльності та морально - психологічний клімат в колективі в багатьох випадках не дозволяють об'єктивно оцінити ефективність управління персоналом не тільки в рамках внутрішнього середовища окремих підприємницьких структур, але і на регіональному рівні. Для Сумської області однією з пріоритетних цілей, в контексті формування і розвитку ефективної системи управління персоналом, залишається підвищення результативності використання людських ресурсів, побудова оптимальної системи підготовки та перепідготовки кадрів для територіального розвитку з використанням передових інноваційних технологій. У проблемній зоні також залишається рішення задач з навчання фахівців різного профілю навичкам бізнес-проектування, оцінки ефективності інноваційних проектів, формування бізнес-команди і розробки управлінських заходів по реалізації регіональних проектів, що враховують специфічні особливості області. В системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів стає актуальним створення сучасних освітніх центрів, орієнтованих на підготовку і апробацію спеціалізованих курсів, проведення міждисциплінарних наукових семінарів і сезонних (зимових і літніх) шкіл з різними термінами навчання для 4 слухачів не тільки з числа жителів області, а й з усіх регіонів нашої країни. Таким чином, актуальність проведеного дослідження обумовлена теоретичної та практичної значимістю досліджуваної проблематики, пов'язаної з підвищенням соціально-економічної ефективності управління персоналом на регіональному рівні в стратегічній перспективі. За підсумками проведеного дослідження можна говорити про те, що в науковій літературі відчувається брак прикладних досліджень, спрямованих на обґрунтування організаційно-управлінських механізмів взаємодії ринку освітніх послуг з ринком праці в системі регіонального соціально-економічного комплексу в процесі розробки і впровадження сучасних стандартів підготовки висококваліфікованих кадрів управління. Формування інноваційної системи оцінки рівня персоналу не лише в межах окремих підприємницьких структур, а й на регіональному рівні з урахуванням необхідності впровадження сучасних систем ризик-менеджменту і зниження негативного впливу факторів зовнішнього середовища на управлінський процес по формуванню і розвитку людських ресурсів, адаптивних до модернізації соціально-економічної системи і здатних до постійного підвищення рівня володіння професійними навичками та компетенціями. За допомогою додаткового професійного навчання та освоєння якісно нових вмінь в області медійної виробничо-господарських операцій з урахуванням кращих вітчизняних і зарубіжних практик організації трудової діяльності, вироблення методичних підходів до проектування багатофункціональної системи підготовки кадрів для забезпечення стійкого регіонального зростання. Вищевикладене визначає актуальність обраної теми магістерського дослідження, визначає його мету і відповідні завдання. Мета магістерської дослідження полягає в розробці теоретичних положень, методологічних підходів і практичних рекомендацій по формуванню та розвитку системи управління персоналом на регіональному рівні з урахуванням використання потенціалу інноваційних технологій та вироблення 5 управлінських рішень щодо зниження ризику зміни зовнішнього і внутрішнього середовища, що надає вплив на процес модернізації української економіки у стратегічній перспективі. Для досягнення мети дослідження були поставлені, і вирішені наступні завдання: - Дослідити класичні та сучасні наукові підходи вітчизняних і зарубіжних авторів щодо специфіки управління людськими ресурсами в контексті інноваційних змін соціально-економічної системи, уточнити понятійний апарат, який може бути використаний для характеристики концептуальних підходів до стратегічного управління персоналом в умовах модернізації економіки та визначення особливостей управління персоналом на рівні регіону; - Виявити і охарактеризувати актуальні тенденції і проблеми розвитку методологічних підходів до оцінки рівня персоналу в сучасних умовах з точки зору необхідності підвищення інноваційної активності і соціальної відповідальності суб'єктів ринкових відносин до процесу підготовки висококваліфікованих кадрів в умовах інноваційної економіки; - Розглянути і оцінити потенційні напрямки взаємодії ринку освітніх послуг і ринку праці в контексті формування персоналу з метою виявлення основних факторів підвищення ефективності трудової діяльності та її трансформації в економіці знань при обліку необхідності дотримання не тільки інтересів органів державної влади та підприємницьких структур; - Сформувати і обґрунтувати методичні рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності персоналу на прикладі конкретного регіону (Сумської області) з урахуванням використання переваг впровадження і розвитку сучасних інноваційних технологій і вдосконалення управління людськими ресурсами; - Запропонувати прогнозну оцінку рівня розвитку персоналу Сумської області в умовах медійної української економіки на основі використання можливої моделі формування і розвитку персоналу в структурі регіонального соціально-економічного комплексу. 6 Об'єктом дослідження є органи державної влади та підприємницькі структури, які здійснюють діяльність з формування і розвитку інноваційноорієнтованих систем управління персоналом в умовах модернізації економіки та необхідність підвищення рівня взаємодії між суб'єктами ринкових відносин з метою забезпечення безперервності відтворення людських ресурсів. Предметом дослідження є організаційно-управлінські відносини, що складаються в процесі ефективного використання персоналу на регіональному рівні в умовах необхідності адаптації до постійно змінюваних умов довкілля і активізації розвитку інноваційного процесу у всіх сферах економічної діяльності. Теоретичною основою дослідження є концептуальні ідеї та методологічні положення з управління персоналом, що визначають порядок і характер інновацій в організації трудової діяльності та управлінні персоналом на рівні підприємств і регіонів, представлені в роботах сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених і апробовані на різних науково-представницьких заходах офіційного характеру. Методологічною основою дослідження послужили наукові діалектичні методи, сучасні підходи до аналізу зовнішньої та внутрішнього середовища соціально-економічних систем і процесів, основи системного та управлінського аналізу, імітаційне моделювання, евристичні методи дослідження процесу управління персоналом і інші інструменти, і методи проведення комплексного соціально-економічного дослідження. Інформаційною базою є наукові праці зарубіжних і російських авторів з тематики управління персоналом в сучасній економічній системі, українські нормативно-правові акти федерального і регіонального рівня, які регламентують стратегічне розвиток національної економіки і визначають цільові орієнтири в розвитку людських ресурсів, офіційні дані інтернет-порталу Національної служби державної статистики, Міністерства праці та соціальної політики Сумської області, верифіковані й актуальні матеріали, розміщені в мережі Інтернет.