Короткий опис(реферат):
В сучасних умовах інноваційного розвитку і модернізації економіки
можна говорити про те, що у вітчизняній і зарубіжній науці не склалася єдина
концепція управління персоналом в умовах медійних соціально-економічних
відносин і зміни форм і методів взаємодії між учасниками ринку праці, а
різноманіття застосовуваних концептуальних підходів і методологічних
положень значно ускладнює формування і розвиток систем управління
людськими ресурсами з урахуванням трансформації світових, національних і
регіональних ринків економічних благ і факторів виробництва.
Об'єктивні складності збору і подальшої обробки актуальною інформації
по впроваджуються технологій управління людськими ресурсами і проблеми
кількісної оцінки їх впливу на кінцеві результати виробничо-господарської
діяльності та морально - психологічний клімат в колективі в багатьох випадках
не дозволяють об'єктивно оцінити ефективність управління персоналом не
тільки в рамках внутрішнього середовища окремих підприємницьких структур,
але і на регіональному рівні.
Для Сумської області однією з пріоритетних цілей, в контексті
формування і розвитку ефективної системи управління персоналом,
залишається підвищення результативності використання людських ресурсів,
побудова оптимальної системи підготовки та перепідготовки кадрів для
територіального розвитку з використанням передових інноваційних технологій.
У проблемній зоні також залишається рішення задач з навчання фахівців
різного профілю навичкам бізнес-проектування, оцінки ефективності
інноваційних проектів, формування бізнес-команди і розробки управлінських
заходів по реалізації регіональних проектів, що враховують специфічні
особливості області.
В системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів стає
актуальним створення сучасних освітніх центрів, орієнтованих на підготовку і
апробацію спеціалізованих курсів, проведення міждисциплінарних наукових
семінарів і сезонних (зимових і літніх) шкіл з різними термінами навчання для
4
слухачів не тільки з числа жителів області, а й з усіх регіонів нашої країни.
Таким чином, актуальність проведеного дослідження обумовлена
теоретичної та практичної значимістю досліджуваної проблематики, пов'язаної
з підвищенням соціально-економічної ефективності управління персоналом на
регіональному рівні в стратегічній перспективі.
За підсумками проведеного дослідження можна говорити про те, що в
науковій літературі відчувається брак прикладних досліджень, спрямованих на
обґрунтування організаційно-управлінських механізмів взаємодії ринку
освітніх послуг з ринком праці в системі регіонального соціально-економічного
комплексу в процесі розробки і впровадження сучасних стандартів підготовки
висококваліфікованих кадрів управління.
Формування інноваційної системи оцінки рівня персоналу не лише в
межах окремих підприємницьких структур, а й на регіональному рівні з
урахуванням необхідності впровадження сучасних систем ризик-менеджменту і
зниження негативного впливу факторів зовнішнього середовища на
управлінський процес по формуванню і розвитку людських ресурсів,
адаптивних до модернізації соціально-економічної системи і здатних до
постійного підвищення рівня володіння професійними навичками та
компетенціями. За допомогою додаткового професійного навчання та освоєння
якісно нових вмінь в області медійної виробничо-господарських операцій з
урахуванням кращих вітчизняних і зарубіжних практик організації трудової
діяльності, вироблення методичних підходів до проектування
багатофункціональної системи підготовки кадрів для забезпечення стійкого
регіонального зростання.
Вищевикладене визначає актуальність обраної теми магістерського
дослідження, визначає його мету і відповідні завдання.
Мета магістерської дослідження полягає в розробці теоретичних
положень, методологічних підходів і практичних рекомендацій по формуванню
та розвитку системи управління персоналом на регіональному рівні з
урахуванням використання потенціалу інноваційних технологій та вироблення
5
управлінських рішень щодо зниження ризику зміни зовнішнього і
внутрішнього середовища, що надає вплив на процес модернізації української
економіки у стратегічній перспективі.
Для досягнення мети дослідження були поставлені, і вирішені наступні
завдання:
- Дослідити класичні та сучасні наукові підходи вітчизняних і зарубіжних
авторів щодо специфіки управління людськими ресурсами в контексті
інноваційних змін соціально-економічної системи, уточнити понятійний апарат,
який може бути використаний для характеристики концептуальних підходів до
стратегічного управління персоналом в умовах модернізації економіки та
визначення особливостей управління персоналом на рівні регіону;
- Виявити і охарактеризувати актуальні тенденції і проблеми розвитку
методологічних підходів до оцінки рівня персоналу в сучасних умовах з точки
зору необхідності підвищення інноваційної активності і соціальної
відповідальності суб'єктів ринкових відносин до процесу підготовки
висококваліфікованих кадрів в умовах інноваційної економіки;
- Розглянути і оцінити потенційні напрямки взаємодії ринку освітніх
послуг і ринку праці в контексті формування персоналу з метою виявлення
основних факторів підвищення ефективності трудової діяльності та її
трансформації в економіці знань при обліку необхідності дотримання не тільки
інтересів органів державної влади та підприємницьких структур;
- Сформувати і обґрунтувати методичні рекомендації щодо підвищення
конкурентоспроможності персоналу на прикладі конкретного регіону (Сумської
області) з урахуванням використання переваг впровадження і розвитку
сучасних інноваційних технологій і вдосконалення управління людськими
ресурсами;
- Запропонувати прогнозну оцінку рівня розвитку персоналу Сумської
області в умовах медійної української економіки на основі використання
можливої моделі формування і розвитку персоналу в структурі регіонального
соціально-економічного комплексу.
6
Об'єктом дослідження є органи державної влади та підприємницькі
структури, які здійснюють діяльність з формування і розвитку інноваційноорієнтованих систем управління персоналом в умовах модернізації економіки
та необхідність підвищення рівня взаємодії між суб'єктами ринкових відносин з
метою забезпечення безперервності відтворення людських ресурсів.
Предметом дослідження є організаційно-управлінські відносини, що
складаються в процесі ефективного використання персоналу на регіональному
рівні в умовах необхідності адаптації до постійно змінюваних умов довкілля і
активізації розвитку інноваційного процесу у всіх сферах економічної
діяльності.
Теоретичною основою дослідження є концептуальні ідеї та методологічні
положення з управління персоналом, що визначають порядок і характер
інновацій в організації трудової діяльності та управлінні персоналом на рівні
підприємств і регіонів, представлені в роботах сучасних вітчизняних і
зарубіжних вчених і апробовані на різних науково-представницьких заходах
офіційного характеру.
Методологічною основою дослідження послужили наукові діалектичні
методи, сучасні підходи до аналізу зовнішньої та внутрішнього середовища
соціально-економічних систем і процесів, основи системного та управлінського
аналізу, імітаційне моделювання, евристичні методи дослідження процесу
управління персоналом і інші інструменти, і методи проведення комплексного
соціально-економічного дослідження.
Інформаційною базою є наукові праці зарубіжних і російських авторів з
тематики управління персоналом в сучасній економічній системі, українські
нормативно-правові акти федерального і регіонального рівня, які
регламентують стратегічне розвиток національної економіки і визначають
цільові орієнтири в розвитку людських ресурсів, офіційні дані інтернет-порталу
Національної служби державної статистики, Міністерства праці та соціальної
політики Сумської області, верифіковані й актуальні матеріали, розміщені в
мережі Інтернет.