Державна соціально-економічна політика суспільної стабільності у сучасних умовах пандемії COVID-19 в Україні

Abstract

Суспільна стабільність є одним з важливих факторів економіки будь-якої держави, проте саме він схильний до найбільш сильному впливу з боку факторів зовнішнього середовища під впливом нестабільних економічних ситуацій поточного часу (взаємозалежність всіх секторів економіки, геополітичні протиріччя, зростання цін на використовувані матеріали і ресурси, необхідність технологічних змін в товарі або технології виробництва, ринкова цінова і нецінова конкуренція, потреба в поточному і довгостроковому фінансуванні) і вразливий перед непрогнозованими подіями не тільки в економіці, але і практичних у всіх сферах життєдіяльності, як це найбільш драматично проявилося в поточної ситуації поширення пандемії. Незважаючи на глобальні зусилля по боротьбі з вірусом, він продовжує масово поширюватися, що розширило його сприйняття від медичної кризи до бізнес-кризи. Кризи характерні для всіх стадій розвитку організацій і можуть активізуватися в складних і невизначених ситуаціях, проте наростання проблем, аж до передчасного закриття бізнесу, підтвердили відсутність адекватних стратегій антикризового управління, адже, як правило, малі підприємства сильно залежать від своїх покупців, постачальників, співробітників в єдиному ланцюжку створення нової вартості - тому в умовах тимчасового призупинення бізнес-процесів, включаючи збої в логістиці, бізнес стикається зі значними локальними кризами. Вплив економічної невизначеності на бізнес більш істотно, ніж на корпоративний бізнес. Обгрунтуванням цього твердження служить той факт, що діяльність бізнесу орієнтована на оперативне реагування на ринкові фактори, що, з одного боку, призводить до більшої чутливості до тенденцій ринку, але, з іншого боку, формує довгострокові загрози бізнесу, які не володіє захисним потенціалом від швидких змін, що призводять до його загибелі. Одночасно з цим, бізнес змушений також адаптуватися під умови розвитку цифрового середовища бізнесу, здійснюючи цифрову трансформацію, адже успішні рішення окремих компаній дозволили визначити медійні 4 перетворення як ключовий тренд сучасності. Але ефекти реалізації медійних рішень надають не тільки позитивний вплив на розвиток багатьох сторін діяльності суспільства, але можуть і приводити до погроз виживання і розвитку різних бізнесів, намагаються монетизувати медійні переваги. Цифрові рішення можуть виявитися згубними для малих підприємств в силу впливу нових, неврахованих факторів. Тому істотно важливо встановити вплив медійних перетворень на умови ведення бізнесу, і дати оцінку можливості виникнення кризової ситуації в діяльності малих підприємств через трансформаційних перетворень з урахуванням загроз зовнішнього середовища. У зв'язку з цим існує об'єктивна необхідність в формуванні та вдосконалення методів і механізмів антикризового управління бізнесом, включаючи протидію кризовим явищам і оцінку результативності їх застосування на різних стадіях розвитку організацій, включаючи об'єктивну необхідність реалізації медійних рішень в сучасному бізнесі, з урахуванням актуальності вирішення завдань виживання в умовах подолання економічних наслідків пандемії. Однак, незважаючи на велику кількість теоретичних і практичних досліджень, проведених українськими і закордонними вченими, проблема розробки ефективних технологій і моделей антикризового управління як і раніше залишається однією з найбільш істотних в силу появи чинників невизначеності нової якості і впливу на діяльність організацій, включаючи синтез технологічних, геополітичних, економічних, соціальних та інших складових елементів зовнішнього середовища, що підтверджує актуальність роботи і визначає її мету і завдання. В якості теоретичної бази даного дослідження автор спирається на праці вітчизняних і зарубіжних вчених в області публічного управління, антикризового управління, планування і прогнозування, конкурентного аналізу, діагностики стану економічних систем, теорії життєвого циклу організації. Як методологічна основа дослідження використані фундаментальні 5 концепції, представлені в працях класиків економічної теорії та публікаціях сучасних вчених з проблем антикризового управління. Розробка моделей і системно-динамічних технологій антикризового управління здійснюється з пріоритетом системного, причинно-наслідкового, процесного сценарного підходів, формалізації, методів статистичного і економічного аналізу, моделювання, експертних оцінок, методів діагностики банкрутства, прогнозування та ін. Мета магістерської праці - розвиток методологічного інструментарію антикризового управління організаціями, функціонуючими в нестабільних економічних умовах зовнішньої середовища, на різних стадіях розвитку і на основі використання системно-динамічних технологій. Зазначена мета диктує такі завдання: - Систематизувати чинники економічної невизначеності в функціонуванні бізнесу і виявити роль антикризового управління в підвищенні стабільності економічних результатів їх діяльності; - Проаналізувати зарубіжний досвід антикризового управління в підвищенні стабільності економічних результатів бізнесу; - Запропонувати системну концепцію антикризового управління бізнесом в нестабільній економічній ситуації; - Розробити матричний підхід до діагностики стану бізнесу з метою обґрунтування потреби в антикризовому управлінні; - Обґрунтувати застосування сценарних технологій реалізації антикризового управління у бізнесі в умовах наслідків пандемії; - Розробити індикатори оцінки результативності державних програм як забезпечення антикризових зовнішнього середовища бізнесу; - Запропонувати параметри формування системно-динамічного сценарію забезпечення виживання і розвитку бізнесу, включаючи впровадження медійних рішень в діяльності. Встановлено, що діагностика, особливо в рамках цифрової трансформації бізнесу, потенційно може давати помилкові результати через перекручень у 6 фінансовій звітності, перш за все, в частині витрат на залучення і утримання одного клієнта, що підтверджує висновок про недостатність прийомів фінансової діагностики для визначення передкризового стану бізнесу і вимагає доповнення якісними індикаторами зовнішнього середовища. Розвинене використання системного підходу в антикризовому управлінні бізнесом, що відрізняється введенням в системну модель «Перемикача бізнесмоделей» в кризових сценаріях, що забезпечує єдність розгляду малого підприємництва в сукупності з зовнішнім середовищем і принципово відрізняє даний підхід від положень класичного антикризового менеджменту, який не враховує особливості невеликих підприємств; - адаптований матричний підхід, заснований на виділенні кризових властивостей бізнес моделей малих підприємств (дивергентних, стійких, адаптивних, тимчасово обмежених, зовні підтримувані, справжнє банкрутство) і формуванні чотирьох базових сценаріїв шляхом побудови сценарного хреста в розрізі обліку невизначеності: Як довго триватиме пандемія і чи будуть інституціоналізовані зміни в моделях бізнесу і поведінці держав? - Обгрунтована індивідуалізація сценаріїв антикризового управління, що включає облік неоднорідності бізнесу (в тому числі і якості управління), що виділяє три типи підприємств: 1. Низьким борговим навантаженням і збереженням попиту. 2. Бізнес зі стабільним попитом, але труднощами обслуговування накопичених боргів. 3. Бізнес зі скороченням попиту і дозволяє скорегувати суперечливість державного і ринкового підходів до регулювання криз.