Державна гуманітарна політика соціально-психологічної адаптації населення у сучасних умовах карантинних обмежень в Україні

Abstract

В даний час управління розвитком сфери послуг охорони здоров'я об'єктивно має орієнтуватися на завдання становлення цифрової економіки України. Медіа простір відкриває нові можливості для вирішення низки проблем, характерних для нашої країни її неосяжними просторами. Одна з них – це проблема забезпечення громадян рівних прав на отримання якісних послуг, їх доступність населення важкодоступні. Віддалених районів (особливо, де відсутній інтернет-зв'язок чи немає високошвидкісного інтернету). Послуги сфери охорони здоров'я, що надаються популяції, що у віддалених районах України, повинні ґрунтуватися на принципах гарантованої охорони здоров'я одержувачів послуг. Один із пріоритетних принципів сфери охорони здоров'я – дотримання єдності та наступності у наданні послуг охорони здоров'я одержувачам послуг – мешканців міської та сільської місцевостей, створення умов для оперативного надання послуг компетентним персоналом продуцентів послуг, доступність їх отримання, скорочення часу очікування надання послуг та задоволеність їх якістю. Так як цих умов поки не дотримуються, то проблема надання соціально значущих послуг продуцентами сфери охорони здоров'я у сільській місцевості, де проживає незначна кількість одержувачів послуг, за низького інформаційного та комунікаційного забезпечення продуцентів послуг є актуальним. Загальна кількість продуцентів послуг з охорони здоров'я нації з 2005 по 2019 р. скоротилося на 55,4%, становлячи на 01.01.2020 р. У 2019 р. кількість продуцентів охорони здоров'я у сільській місцевості досягло лише 982, знизившись проти 2005 р. на 26,8%. Доводиться констатувати факт деградації системи охорони здоров'я Населення важкодоступних і віддалених районів країни. У порівнянні з 2018р. та 2019р. у Львівській області кількість продуцентів послуг сфери охорони здоров'я та надання соціальних послуг знизилося на 1,9% становило 847 організацій, кількість продуцентів послуг сфери охорони здоров'я державного сектору знизилося на 5,53%, кількість індивідуальних підприємців 4 цієї сфери знизилося на 3,6%. Кількість продуцентів послуг, що надають послуги у амбулаторних умовах. Скорочення мережі сільських продуцентів послуг охорони здоров'я призвело до того, що багатьом одержувачам послуг – мешканцям сільської місцевості виявилися охорони здоров'я. При цьому на 01.01.2020р. у Львівській області відмічено незначне покращення ситуації з використанням інформаційних та комунікаційних технологій продуцентами послуг сфери охорони здоров'я та соціальної сфери відсотку від загальної кількості продуцентів послуг): за останній рік продуцентів, які використовують сервери, збільшилося на 3% і склало 67,5%, глобальних інформаційних мереж на 1,04% і становило 97% продуцентів послуг. Водночас кількість продуцентів послуг, що використовують, локальні обчислювальні мережі знизилося на 2,66%, становило 84,0% продуцентів послуг. Продуценти послуг, що мають Web-сайт, становлять 83% від загального їх кількості. Вищезазначені факти свідчать про необхідність якнайшвидшого розвитку інформаційного забезпечення послуг охорони здоров'я не лише метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняних продуцентів послуг, а також підвищення їх доступності та якості обслуговування споживачів. Таким чином, у сфері охорони здоров'я основним завданням є забезпечення прав на отримання послуг, забезпечення їх доступності незалежно від соціального статусу одержувача послуг та місця його проживання. Для забезпечення цього права в Україні проводиться ціла низка комплексних заходів: забезпечення продуцентів послуг фінансуванням у межах цільових державних програм, оснащення найновішим високотехнологічним медичним обладнанням, впровадження цифрових та збережених здоров'я технологій, створення якісно нової організації надання послуг на основі державноприватного партнерства, а також масштабний розвиток інформаційнокомунікаційного забезпечення послуг з охорони здоров'я. 5 Однак цих заходів недостатньо. Досвід надання послуг з використанням цифрових технологій, узагальнення практики їх використання, включаючи аналіз вартісних та кількісних показників в Україні невеликий. Немає розроблених концепцій, які комплексно охоплюють усі сторони надання послуг з охорони здоров'я в сучасних умовах. Недостатньо наукових (теоретичних) досліджень, результати яких могли б стати основою для розроблення практичних рекомендацій, пов'язаних з економічними, організаційними, а також інформаційно-комунікаційними питаннями надання послуг охорони здоров'я їх одержувачам та з'ясування галузевих особливості діяльності продуцентів послуг. Це особливо значуще для України, має величезну територію з нерівномірно розподіленим населенням та концентрацією провідних лікарів лише великих містах. Для забезпечення рівної та реальної доступності послуг даної сфери необхідний новий методологічний підхід до надання послуг охорони здоров'я на основі використання можливостей цифрової економіки. Висока актуальність та принципова важливість цього питання визначили перспективний напрямок цього дослідження, присвяченого управлінню розвитком послуг охорони здоров'я з урахуванням галузевої специфіки використання цифрових технологій інформаційно-комунікаційного забезпечення діяльності продуцентів цих послуг. Завданнями дослідження у зв'язку з метою є: - Розробити основи управління розвитком сфери послуг охорони здоров'я базі формування механізму управління розвитком сфери послуг охорони здоров'я в умовах створення та розвитку цифрової економіки з урахуванням виявлених інституційних аспектів вітчизняної охорони здоров'я; - Запропонувати концептуальний підхід до державного регулювання послуг сфери охорони здоров'я України з урахуванням дослідження методологічних основ державного регулювання організації надання послуг; - Обґрунтувати структурне уявлення механізму підвищення якості, економічної та соціальної ефективності послуг сфери охорони здоров'я на основі розвитку інформаційно-комунікаційного забезпечення продуцентів 6 послуг; - Розробити модель надання послуг з охорони здоров'я мешканцям віддалених територій країни на основі розвитку системи інформаційнокомунікаційного та кадрового забезпечення діяльності цих продуцентів послуг; - Скласти алгоритм надання послуг охорони здоров'я одержувачам послуг віддалених районів в умовах інформаційного та комунікаційного забезпечення продуцентів послуг та корекції компетентності спеціаліста регіонального рівня; - Структурувати систему державної підтримки як одну із форм державного регулювання формування та організації державного сектори сфери послуг охорони здоров'я; - Розробити методику інтегральної оцінки результату діяльності продуцентів сфери охорони здоров'я, які функціонують та надають послуги в умовах інформаційно-комунікаційного їх забезпечення на основі запропонованої та обґрунтованої збалансованої системи показників діяльності продуцентів послуг з охорони здоров'я. Актуальність даного дослідження в його теоретичній та практичній сутності обумовлена цілісним підходом до вирішення завдань, поставлених у відповідно до мети дослідження.