Особливості діяльності об’єднаних територіальних громад в умовах реформування місцевого самоврядування в Україні

Abstract

Актуальність теми цього дослідження обумовлена пошуками шляхів, що продовжуються в даний час в Україні оптимізації місцевого самоврядування як найважливішого інституту народовладдя та забезпечення життєдіяльності населення, що виражається у здійснюваних реформи його організації та динаміку пов'язаного правового регулювання. Зроблені спроби реформування місцевого самоврядування при цьому детерміновано, як щодо нещодавнього впровадження зазначеного інституту в механізм публічної влади та управління в України, що вимагає адаптації його до національної специфіки правової системи та управлінським практикам, так і ускладненням проблем, що потребують вирішення на місцевому рівні та завдань, пов'язаних з урбанізацією, міграційними процесами всередині суб'єктів України, розвитком інфраструктури та організаційно-управлінських механізмів на місцевому рівні в умовах соціально-економічних змін. При вирішенні відповідних питань є корисним звертатися і до закордонного досвіду. Безперечно, Україна є державою унікальною, зі своєю специфікою географії, територіальної організації населення, розподілу матеріальних та людських ресурсів. Разом з тим ця унікальність не повинна бути фактором, що веде до відмови від використання окремих закордонних напрацювань у сфері правового регулювання організації громадської влади. У багатьох випадках аналіз відповідного зарубіжного досвіду може допомогти уникнути небажаних рішень або знайти інноваційні інструменти, моделі та механізми, які можна адаптувати до українських умов та впровадити в систему нормативно-правового регулювання місцевого самоврядування з її оптимізації. Не всі, навіть найкорисніші рішення у сфері організації публічної влади інших країнах застосовні в українських умовах, однак є й універсальні проблеми та їх вирішення, які слід звернути увагу. Вивчення закордонного досвіду місцевого самоврядування здійснюється, в тому числі, на основі аналізу його моделей, що дозволяють дати комплексне уявлення про цілі та специфіку функціонування аналізованого інституту 4 виходячи з набору характеристик, що визначають відповідну модель. У цій роботі запропоновано підхід до класифікації моделей місцевого самоврядування на підставі критерію правової природи муніципалітету, на цій основі серед інших виділено і корпоративну модель, якої у рамках дослідження приділено основну увагу. Вивчення досвіду муніципального будівництва європейських держав, у тому числі в аналізованому ключі аналізу специфіки корпоративної моделі, обумовлено не тільки його унікальністю та самобутністю, а й наявністю цікавих рис та особливостей, які могли б дати відповідь на питання, що стоять перед українським самоврядуванням. Слід зазначити, що аналіз сучасних підходів до правового регулюванню та організації муніципальних інститутів неможливий без вивчення як відповідної теоретичної бази, так і історикоправових основ. Формалізація інституту місцевого самоврядування у рамках правового регулювання, так само як і формування теоретичних уявлень про нього, в тому числі в рамках юридичної науки, мають важливий взаємовплив дія, дослідження даного взаємовпливу вкрай важливе для аналізу як самого аналізованого інституту і динаміки його розвитку. Вивчення історії інституційних та правових форм місцевого самоврядування, у свою черга, дозволяє пояснити як причини їх генезисув аналізованому стані, так і сучасні особливості та властивості. У зв'язку з цим цікавий аналіз теоретичної та історико-правової основи місцевого самоврядування в ЄС, а також з урахуванням посилань у дослідженні до досвіду інших держав (Великобританія, США та ін.), історичних витоків та концептуальних характеристик корпоративної моделі місцевого самоврядування в цілому, що має серйозну специфіку та відмінності від відношення до українського досвіду общинної моделі, особливості якої також визначено у дослідженні. Вивчення цих особливостей може дозволити не лише зрозуміти сутність закладених у корпоративній та альтернативних їй моделях принципів, а й розширити наявні уявлення про сутність та цільове призначення місцевого 5 самоврядування як політико-правового явища на основі підходу до даному явищу, що відрізняється від прийнятого в українській науці та практиці, сприяти усуненню протиріч та виробленню чіткого концептуального підходи до ролі місцевого самоврядування державі та цілям його розвитку. Істотне значення з урахуванням вищевикладеного мають гармонізація елементів місцевого самоврядування та вироблення в рамках як корпоративної (ЄС), так і общинної (Україна) моделі підходів до забезпечення права громадян на місцеве самоврядування за відсутності механізму територіального громадського колективу як носія зазначеного права. Це стає особливо актуальним в умовах тенденції, що спостерігається в обох державах укрупнення муніципалітетів, створення «штучних» одиниць та скорочення низового муніципального рівня, більш тісно пов'язаного з соціально-територіальними спільнотами. Слід зазначити, що розширення наукового знання щодо корпоративної моделі місцевого самоврядування та її реалізації в ЄС саме по собі є цінністю не тільки тому, що в умовах постійної динаміки суспільних відносин і відображає їх права в Україні отримане знання може бути надалі затребуване та втілено у правовому регулюванні та правозастосуванні, але й тому, що воно загалом сприяє акумуляції теоретичних уявлень про підходи до організації публічно-правових інститутів у світі, включаючи місцеве самоврядування та розвитку науки конституційного (державного) та муніципального права з їхньої основі. Метою магістерської праці є визначення історико-правових засад та теоретичних особливостей корпоративної моделі місцевого самоврядування, виявлення на прикладі ЄС регулятивних та правозастосовних проблем, пов'язаних з реалізацією цієї моделі, формулювання пропозицій щодо їх вирішення, вироблення конкретних пропозицій щодо застосування досвіду муніципального будівництва в ЄС для покращення функціонування інституту місцевого самоврядування в України, а також оптимізація теоретичного підходу до ролі місцевого самоврядування та цілям його розвитку в обох державах з урахуванням специфіки реалізованих у них моделей. Завданнями 6 цього дослідження є: - Визначення елементів та характеристик місцевого самоврядування як політико-правового явища; - Виділення та характеристика моделей місцевого самоврядування виходячи з критерію правової природи муніципалітетів; - Аналіз історико-правових основ та сучасного статусу муніципальних корпорацій як ключового фактору генезису корпоративної моделі місцевого самоврядування; - Визначення специфіки корпоративної моделі серед підходів до самоврядування на місцях в європейських державах; - Відмежування місцевого самоврядування ЄС від суміжних інститутів вирішення місцевих питань; - Визначення та аналіз етапів становлення місцевого самоврядування ЄС; - Аналіз реалізації корпоративної моделі в основах місцевого самоврядування в ЄС на сучасному етапі, розробка пропозицій щодо їх оптимізації; - Виявлення передумов та розробка рекомендацій щодо застосування європейського досвіду реалізації корпоративної моделі місцевого самоврядування України; - Формулювання пропозицій щодо оптимізації теоретичного підходу до ролі місцевого самоврядування та цілей його розвитку в обох державах. Висновки, що містяться у магістерському дослідженні, розширюють і впорядковують наукові уявлення про зміст змісту категорії «місцеве самоврядування» та її розмежування із суміжними поняттями, використовуваними як опис механізму вирішення місцевих питань, вводять у науковий обіг новий підхід до класифікації моделей місцевого самоврядування на основі критерію правової природи муніципалітету, визначають вплив форми муніципалітету на розвиток місцевого самоврядування. У дослідженні у рамках вивчення корпоративної моделі визначено історико-теоретичні основи підходу до місцевого самоврядування європейських 7 держав, включаючи ЄС, виявлено теоретичне зміст категорії «муніципальна корпорація» та дана характеристика її правової природи та статусу. Щодо основ місцевого самоврядування в ЄС запропоновано теоретичні принципи та моделі територіальної організації, організаційних засад, виділено теоретичні підходи до визначення компетенції муніципалітетів та фінансово-економічним основам їх діяльності, що відображають специфіку корпоративної моделі місцевого самоврядування. У роботі також сформульовані теоретичні пропозиції щодо оптимізації ролі місцевого самоврядування як політико-правового явища як у ЄС, так і у України, з урахуванням специфіки відповідних їм моделей.