Реформування публічного управління та адміністрування земельними ресурсами на сучасному етапі в Україні

Abstract

На сучасному етапі розвитку України постійна готовність і відкритість державних органів до конструктивного діалогу з підприємницькими структурами виступає, з одного боку, в якості реакції на зростаючі вимоги, що пред'являються до господарської діяльності, а з іншого - як механізм підвищення рівня життя громадян. При цьому рішення існуючих проблем організації взаємодії владних і підприємницьких структур має відбуватися у всіх галузях економіки, особливе значення серед яких в умовах забезпечення продовольчої безпеки України має агропромисловий комплекс. Активна підтримка розвитку земельних структур вже знаходить своє відображення в гармонізації інтересів влади і бізнесу (наприклад, в діяльності Ради з розвитку підприємництва при Міністерстві економічного розвитку України), розвитку масштабів галузі (від 1730 суб'єктів господарювання в 2014р. до більш ніж 3220 в 2019 р.), стійке зростання обсягів виробництва і реалізації продукції (за останні роки зростання реалізованої продукції тільки підприємствами харчової промисловості зріс на 25,7%). Це підкреслює не тільки актуальність подальшого розвитку співпраці владних та земельних ресурсів, а й свідчить про гостру необхідність розробки відповідних механізмів і моделей їх взаємодії, обгрунтуванні їх логіки і адаптації до динамічної ринкової кон'юнктури. Організація взаємодії владних і земельних ресурсів з метою послідовного соціально-економічного розвитку створює фундамент стабільності України в цілому і її продовольчої безпеки зокрема. Зміцнення такого фундаменту має підкріплюватися систематичним удосконаленням як сучасних інструментів підвищення ефективності взаємодії владних і земельних ресурсів, так і розробкою організаційного механізму його стратегії. Метою магістерської роботи є обгрунтування теоретико-методичних положень і розробка науково-практичної рекомендацій щодо підвищення ефективності організації взаємодії владних і земельних ресурсів.Поставлена 4 мета досягнута в результаті рішення наступних завдань: - Досліджувати теоретичний базис і сформувати логічний конструкт взаємодії владних і земельних ресурсів; - Удосконалити схему інституційного середовища розвитку взаємодії владних і земельних ресурсів; - Розробити концептуальний підхід до організації взаємодії владних і земельних ресурсів; - Вивчити міжнародний досвід і тенденції розвитку взаємодії владних структур і агробізнесу; - Визначити ступінь впливу інституційного середовища на розвиток і поведінку економічних агентів в аграрній сфері; - Вивчити практику реалізації стейкхолдерського підходу в розвитку приватного та державного партнерства; - Удосконалити організаційний механізм стратегії взаємодії владних і земельних ресурсів з використанням кластерного підходу; - Запропонувати до використання сучасні інструменти підвищення ефективності взаємодії владних і земельних ресурсів; - Сформулювати науково-практичні рекомендації по вдосконалення взаємодії владних і земельних ресурсів і забезпечення збуту продукції. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в можливості використання сучасних інструментів підвищення ефективності взаємодії владних і земельних ресурсів з орієнтацією на збут продукції. Впровадження результатів проведеного дослідження дозволить підвищити ефективність організації взаємодії владних і земельних ресурсів. Основні положення дисертації доведені до рівня науково - методичних підходів і практичних пропозицій. Найбільшу практичну значимість мають пропозиції щодо вдосконалення підходів до формування стратегії взаємодії владних і земельних ресурсів, яка включає організаційний механізм взаємодії на основі кластерного підходу з використанням сучасних інструментів, спрямованих на збільшення обсягу збуту виробленої продукції. 5 За результатами дослідження на захист виносяться наступні положення, що містять елементи новизни: 1. Категоріальний апарат: аграрно-підприємницькі структури; взаємодія владних і земельних ресурсів; інституційне середовище взаємодії владних і земельних ресурсів; стратегії взаємодії владних і земельних ресурсів; кластерний гіпер / супермаркет. 2. Логічний конструкт взаємодії владних і земельних ресурсів. 3. Концептуальний підхід до організації взаємодії владних і земельних ресурсів. 4. Науково-методичний підхід до визначення ступеня впливу інституційного середовища на розвиток і поведінку економічних агентів в аграрній сфері. 5. Науково-методичний підхід до оцінки ефективності організації взаємодії владних і земельних ресурсів. 6. Організаційний механізм стратегії взаємодії владних і земельних ресурсів. 7. Моделі державно-аграрно підприємницького партнерства в рамках кластера і збутової функції кластера.