Короткий опис(реферат):
На сучасному етапі розвитку України постійна готовність і відкритість
державних органів до конструктивного діалогу з підприємницькими
структурами виступає, з одного боку, в якості реакції на зростаючі вимоги, що
пред'являються до господарської діяльності, а з іншого - як механізм
підвищення рівня життя громадян.
При цьому рішення існуючих проблем організації взаємодії владних і
підприємницьких структур має відбуватися у всіх галузях економіки, особливе
значення серед яких в умовах забезпечення продовольчої безпеки України має
агропромисловий комплекс.
Активна підтримка розвитку земельних структур вже знаходить своє
відображення в гармонізації інтересів влади і бізнесу (наприклад, в діяльності
Ради з розвитку підприємництва при Міністерстві економічного розвитку
України), розвитку масштабів галузі (від 1730 суб'єктів господарювання в
2014р. до більш ніж 3220 в 2019 р.), стійке зростання обсягів виробництва і
реалізації продукції (за останні роки зростання реалізованої продукції тільки
підприємствами харчової промисловості зріс на 25,7%).
Це підкреслює не тільки актуальність подальшого розвитку співпраці
владних та земельних ресурсів, а й свідчить про гостру необхідність розробки
відповідних механізмів і моделей їх взаємодії, обгрунтуванні їх логіки і
адаптації до динамічної ринкової кон'юнктури.
Організація взаємодії владних і земельних ресурсів з метою послідовного
соціально-економічного розвитку створює фундамент стабільності України в
цілому і її продовольчої безпеки зокрема. Зміцнення такого фундаменту має
підкріплюватися систематичним удосконаленням як сучасних інструментів
підвищення ефективності взаємодії владних і земельних ресурсів, так і
розробкою організаційного механізму його стратегії.
Метою магістерської роботи є обгрунтування теоретико-методичних
положень і розробка науково-практичної рекомендацій щодо підвищення
ефективності організації взаємодії владних і земельних ресурсів.Поставлена
4
мета досягнута в результаті рішення наступних завдань:
- Досліджувати теоретичний базис і сформувати логічний конструкт
взаємодії владних і земельних ресурсів;
- Удосконалити схему інституційного середовища розвитку взаємодії
владних і земельних ресурсів;
- Розробити концептуальний підхід до організації взаємодії владних і
земельних ресурсів;
- Вивчити міжнародний досвід і тенденції розвитку взаємодії владних
структур і агробізнесу;
- Визначити ступінь впливу інституційного середовища на розвиток і
поведінку економічних агентів в аграрній сфері;
- Вивчити практику реалізації стейкхолдерського підходу в розвитку
приватного та державного партнерства;
- Удосконалити організаційний механізм стратегії взаємодії владних і
земельних ресурсів з використанням кластерного підходу;
- Запропонувати до використання сучасні інструменти підвищення
ефективності взаємодії владних і земельних ресурсів;
- Сформулювати науково-практичні рекомендації по вдосконалення
взаємодії владних і земельних ресурсів і забезпечення збуту продукції.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в
можливості використання сучасних інструментів підвищення ефективності
взаємодії владних і земельних ресурсів з орієнтацією на збут продукції.
Впровадження результатів проведеного дослідження дозволить підвищити
ефективність організації взаємодії владних і земельних ресурсів.
Основні положення дисертації доведені до рівня науково - методичних
підходів і практичних пропозицій. Найбільшу практичну значимість мають
пропозиції щодо вдосконалення підходів до формування стратегії взаємодії
владних і земельних ресурсів, яка включає організаційний механізм взаємодії
на основі кластерного підходу з використанням сучасних інструментів,
спрямованих на збільшення обсягу збуту виробленої продукції.
5
За результатами дослідження на захист виносяться наступні положення,
що містять елементи новизни:
1. Категоріальний апарат: аграрно-підприємницькі структури; взаємодія
владних і земельних ресурсів; інституційне середовище взаємодії владних і
земельних ресурсів; стратегії взаємодії владних і земельних ресурсів;
кластерний гіпер / супермаркет.
2. Логічний конструкт взаємодії владних і земельних ресурсів.
3. Концептуальний підхід до організації взаємодії владних і земельних
ресурсів.
4. Науково-методичний підхід до визначення ступеня впливу
інституційного середовища на розвиток і поведінку економічних агентів в
аграрній сфері.
5. Науково-методичний підхід до оцінки ефективності організації
взаємодії владних і земельних ресурсів.
6. Організаційний механізм стратегії взаємодії владних і земельних
ресурсів.
7. Моделі державно-аграрно підприємницького партнерства в рамках
кластера і збутової функції кластера.