Показати скорочений опис матеріалу
| dc.contributor.author | Стефаник, В. Ю. | |
| dc.contributor.author | Костишин, Є. Є. | |
| dc.contributor.author | Кава, С. Й. | |
| dc.contributor.author | Кацараба, О. А. | |
| dc.contributor.author | Івахів, М. А. | |
| dc.date.accessioned | 2025-12-26T09:35:20Z | |
| dc.date.available | 2025-12-26T09:35:20Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.identifier.citation | Львів | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2518–1327 | |
| dc.identifier.uri | http://repository.lvet.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1572 | |
| dc.description.abstract | Стаття узагальнює сучасний стан і перспективи біотехнологій сортування сперміїв за статтю в контексті стійкого зрос тання попиту на продукцію тваринництва та потреби інтенсифікації відтворення за збереження добробуту тварин. Обґрунто вується, що керування статевим складом приплоду є чинником генетичного прогресу, підвищення прибутковості та біобезпеки стада, а також інструментом адаптації виробництва до ринкових потреб (перевага теличок у молочному скотарстві, самців — у м’ясному напряму; зниження ризику дистоції й економії на кастрації у свинарстві; цілеспрямоване збереження рідкісних порід коней, дрібної рогатої худоби, ослів). Описано спектр методів поділу X- та Y-несучих сперміїв. Традиційні фізико-хімічні підходи (багатоступеневе градієнтне центрифугування, підплив) мають обмежену точність і низьку відтворюваність. Проточна цито метрія наразі є єдиною промислово ефективною технологією: маркування ДНК барвником Hoechst 33342 та лазерна детекція дозволяють отримувати високочисті фракції, що широко застосовуються у ВРХ та яловичному скотарстві. Водночас підкресле- но її недоліки: УФ-експозиція та барвник можуть погіршувати рухливість і цілісність мембран; механічні та кріостреси під час сортування/заморожування знижують запліднювальну здатність; дози містять меншу концентрацію сперміїв, що впливає на показники запліднення порівняно з несортованою спермою. Перспективи пов’язані з “м’якими” безмаркерними платформами: мікрофлюїдика та діелектрофорез (розділення за відмінностями у дзета-потенціалі й поляризовності), а також нанотехнології (магнітні чи золоті наночастинки для селективного збагачення X/Y-популяцій). Окремо розглянуто етичні та правові аспекти застосування технологій у репродукції людини (допустимість виключно з медичною метою), а також економічні драйвери ринку (зростання попиту на ШЗ, банкінг сперми, аналітику сперми). Зроблено висновок, що подальші дослідження мають фокусуватися на підвищенні життєзда- тності та фертильності сортованої сперми, оптимізації видоспецифічних протоколів і порівняльних економічних оцінках, аби перетворити нові мікро-/нанофлюїдні рішення з лабораторних демонстрацій на рутинний, комерційно доступний інструмент сталого тваринництва. | uk_UA |
| dc.language.iso | other | uk_UA |
| dc.publisher | Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького | uk_UA |
| dc.subject | сперма, сортування за статтю, розведення тварин, нанотехнології, мікрофлюїдика | uk_UA |
| dc.title | Біотехнологічні методи сортування сперміїв за статтю: ст. | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |