Показати скорочений опис матеріалу
| dc.contributor.author | Тибінка, А. М. | |
| dc.contributor.author | Закревська, М. В. | |
| dc.date.accessioned | 2025-12-11T09:58:22Z | |
| dc.date.available | 2025-12-11T09:58:22Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.identifier.citation | Львів | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2518-1327 | |
| dc.identifier.uri | http://localhost:8080/xmlui/handle/123456789/1497 | |
| dc.description.abstract | Досліджено зв’язок між структурою стінки грудної частини стравоходу кролів (Oryctolagus cuniculus) та типом автономної ре гуляції. Самців породи Blanc de Termonde методами електрокардіографічного та варіаційно-пульсометричного досліджень розділили на три групи: кролів-симпатотоніків (СТ), кролів-парасимпатотоніків (ПСТ) та кролів-нормотоніків (НТ). Після евтаназії тварин, зразки стравохідної стінки помістили в парафінові блоки, з яких виготовили гістологічні препарати. На останніх методом морфо метрії визначили товщину окремих оболонок та їх структурних частин, а також встановили співвідношення між ними. У межах кожної групи тварин більшість досліджених показників характеризувалася низькою та середньою варіабельністю значень. Виняток становила серозна оболонка при всіх типах автономної регуляції та зовнішній поздовжній шар м’язової оболонки кролів-ПСТ. У цілому, м’язові елементи стравохідної стінки (м’язова пластинка слизової оболонки та окремі шари м’язової оболонки) виявилися найбільш чутливими до типологічних особливостей автономного тонусу, оскільки характеризувалися достовірними відмінностями між групами тварин. При цьому, не встановлено єдиного типу автономної регуляції, який би мав цілковиту перевагу у величині усіх досліджених показників. Симпатотонія обумовлювала більші значення товщини епітелію, власної пластинки слизової оболонки, підс лизової основи. При нормотонії найтовстішими виявилися ціла слизова оболонка, її м’язова пластинка, серозна оболонка. Проте, найбільша кількість показників (ціла стравохідна стінка, роговий шар епітелію, ціла м’язова оболонка та кожен з її трьох шарів) досягали максимальної товщини при парасимпатотонії. Назагал, товщина всієї стіни стравоходу виявилася найбільшою у кролів-ПСТ (1218,23 ± 9,03 мкм). На 108,06 мкм (P < 0,05) тоншою вона була в кролів-СТ та на 164,29 мкм (P < 0,05) – у кролів-НТ. Між окреми ми показниками кожної групи кролів виявлено кореляційні зв’язки, більшість з яких пов’язана з шарами м’язової оболонки. Досліджені морфологічні показники характеризують адаптаційні властивості стравохідної стінки відповідно до особливостей автономного тонусу в організмі кролів. | uk_UA |
| dc.language.iso | other | uk_UA |
| dc.publisher | Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького | uk_UA |
| dc.subject | кролі-симпатотоніки, кролі-нормотоніки, кролі-парасимпатотоніки, слизова оболонка стравоходу, м’язова оболонка стравоходу, серозна оболонка стравоходу | uk_UA |
| dc.title | Вплив типу автономної регуляції на структуру стінки грудної частини стравоходу кроля: ст. | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |