Короткий опис(реферат):
Досліджено зв’язок між структурою м’язової оболонки тонкої кишки курей та типом автономної регуляції. Дорослих курей-
несучок кросу “Іза–Браун” методами електрокардіографічного та варіаційно–пульсометричного дослідження розділили на дві
групи: курей-симпатотоніків (СТ) та курей-симпато-нормотоніків (СТ-НТ). У тонкій кишці птиці визначили об’єм окремих шарів та цілої м’язової оболонки, а також об’єм сполучнотканинних волокон, розташованих в ній. Назагал, вздовж тонкої кишки спо-
стерігається схожість зв’язку між морфологічними показниками та типом автономної регуляції, проте в різних кишках він має
певні особливості. Підвищення симпатичного тонусу супроводжується збільшенням об’єму як колового, так і поздовжнього шарів
м’язової оболонки кишок. Ця закономірність є властивою для обох груп курей. Співвідношення між цими шарами змінюється
вздовж кишкової стінки: частка поздовжнього шару зростає, а колового – зменшується. Відповідно середній об’єм м’язової обо
лонки всієї тонкої кишки у курей-СТ та СТ-НТ відрізняється на 590,6 мм3, а сумарний об’єм – на 1771,7 мм3. Підвищений симпа
тичний тонус також сприяє більшій кількості колагенових волокон в коловому шарі м’язової оболонки. У середніх показниках
тонкої кишки його перевага над поздовжнім шаром становить 5,6 % – в курей-СТ та 3,4 % – в курей-СТ-НТ. У абсолютних зна
ченнях об’єму еластичних волокон жодна група птахів не має цілковитої переваги вздовж тонкої кишки. Проте, у середніх показ
никах цього відділу, все ж домінують кури-СТ, які переважають іншу групу птахів на 15,3 мм3 – у коловому шарі та на 11,7 мм3 –
у поздовжньому шарі м’язової оболонки. Птахи зі стійкою симпатотонією також мають більшу кількість колагенових волокон в
1 мм3 м’язової оболонки. У середніх показниках тонкої кишки кури-СТ-НТ поступаються їм на 0,005 мм3. Проте, за кількістю
лише еластичних волокон, кури-СТ-НТ вже займають домінуюче становище, а різниця між групами птахів зменшується до
0,004 мм3. Встановлені морфологічні особливості м’язової оболонки вказують на її пластичність у пристосуванні кишкової стінки
до особливостей автономної регуляції.