Фізична терапія у пацієнтів при переломі стегнової кістки: кваліф. роб. ... магістра

Abstract

Переломи проксимального відділу стегнової кістки залишаються важливою не тільки медичною проблемою, але й соціальною. Особливе місце серед переломів кісток нижніх кінцівок займають переломи шийки стегнової кістки, які часто виникають у літньому та старечому віці внаслідок незначної травми. Частота переломів у даної категорії клієнтів за останні 65 років у всьому світі зросла з 135,5 до 612,7 випадків на 100 тис. населення. Якщо у 1990 р. у всьому світі зареєстровано близько 1,3 млн. таких переломів, то до 2050 р. очікується зростання цього показника до 4,5-6 млн. осіб. Наразі в Україні відсутня офіційна статистика поширеності таких переломів, практично не проаналізовано стан надання допомоги хворим із переломами зазначеної локалізації, медико-соціальні наслідки і результати лікування різними методами. Перелом стегна є важливим і виснажливим захворюванням для людей похилого віку, особливо для жінок. Епідеміологічні дані в різних країнах різняться, але, за оцінками експертів, на сьогодні переломи стегна трапляються приблизно у 18% жінок і 6% чоловіків. Хоча стандартизована за віком захворюваність поступово знижується в багатьох країнах, цей процес значно переважає старіння населення. Таким чином, очікується, що кількість переломів стегнової кістки у світі зростатиме. Прямі витрати, пов'язані з цим захворюванням, величезні, оскільки воно вимагає тривалого періоду госпіталізації та подальшої реабілітації. Крім того, перелом стегна асоціюється з розвитком інших негативних наслідків, таких як інвалідність, депресія та серцево-судинні захворювання, що призводить до додаткових витрат для суспільства. У той же час, все більше уваги приділяється іншим остеопоротичним переломам, таким як переломи хребців, які пов'язані з негативними наслідками для здоров'я та величезними витратами. Повернення до соціального життя після перелому стегна є основним питанням для пацієнтів і визначальним фактором їхнього одужання. Однак, сприйняття пацієнтами соціального життя після перелому стегна варіюється і залежить від контексту. Успіх реабілітаційної терапії для пацієнтів з травмами опорно-рухового апарату залежить від своєчасного та інтенсивного застосування. Реабілітаційні заходи слід призначати якомога швидше після травми або операції.