Фізична терапія осіб після covid-19: кваліф. роб. ... магістра

Abstract

Пандемія COVID-19, що стрімко охопила світ, поставила перед фахівцями галузі охорони здоров’я нові комплексні завдання, пов’язані з оперативною діагностикою інфекції, наданням медичної допомоги, реабілітаційними заходами та здійсненням вторинної профілактики. Такі виклики потребували швидкої мобілізації наявних ресурсів, впровадження інноваційних методів лікування і відновлення, а також перегляду та адаптації чинних медичних протоколів до умов пандемії. Реабілітація пацієнтів, які перехворіли на COVID-19, відіграла ключову роль у відновленні після гострої фази хвороби та мінімізації довготривалих ускладнень. В Україні перший випадок інфікування новим типом коронавірусу (COVID-19) був зареєстрований 3 березня 2020 року в місті Чернівці, а вже 13 березня того ж року зафіксовано першу смерть від ускладнень, спричинених цією інфекцією. За даними станом на 13 квітня 2024 року, в країні нараховується 5 557 995 підтверджених випадків захворювання, з яких 112 418 – летальні. Ці показники ілюструють масштабний вплив пандемії на систему охорони здоров’я та підкреслюють необхідність безперервних заходів із контролю за вірусом, ефективного лікування й реабілітації пацієнтів. Коронавірус SARS-CoV-2 характеризується високим ступенем непередбачуваності. Він проникає в організм людини переважно повітряно- крапельним шляхом, використовуючи специфічні рецептори на поверхні клітин, що дозволяє йому впроваджуватися у тканини органів-мішеней. Найчастіше вірус уражає дихальну систему, зокрема легені, що зумовлює розвиток постковідного синдрому з домінуванням респіраторних симптомів, таких як задишка, тривалий кашель, біль у грудях та зниження легеневої функції. Ці ускладнення вимагають цілеспрямованого медичного спостереження та реабілітаційних заходів. Симптоми постковідного синдрому можуть зберігатися навіть після завершення гострої фази захворювання, ускладнюючи повноцінне відновлення пацієнтів. Необхідність реабілітації пацієнтів із COVID-19 залишається актуальною як у стаціонарний період, так і після виписки. Як зазначають деякі дослідники, поєднання медикаментозної терапії з фізичною реабілітацією може суттєво покращити стан хворих та їхню якість життя.