Короткий опис(реферат):
Проблеми профілактики і виправлення порушень
постави і сколіозу ще далекі від повного вирішення й на сьогодні дуже
актуальні. Насьогодні фізична терапія осіб з функціональним порушенням
органів опори і руху виходить за рамки вузької спеціальності. Серед
захворювань опорно-рухового апарату сколіоз займає одне з перших місць,
як по частоті і важкості патологічних змін, так і по впливу на
функціонування важливих органів і систем. Сколіотична хвороба –
хронічне, прогресуюче захворювання хребта, що характеризується
дугоподібним викривленням у фронтальній площині і скручуванням (торсія)
хребців навколо вертикальної осі. Внаслідок цього може розвиватися реберне
вип’ячування, а потім – реберний горб. Приблизно у 80 % усіх випадків
причина виникнення викривлень невідома. В Україні кожна четверта
дитина має порушення постави, і в 5-6 людей із 1000 – це сколіоз. Розвиток
сколіозу зазвичай проявляється поступово і майже завжди безболісно.
Сколіоз має тенденцію до прогресування, тому його називають хворобою
росту.
У дітей дошкільного віку сколіоз може бути як вроджений, так і
набутий, а при відсутності корекції він здатен прогресувати, порушуючи
функцію не лише опорно-рухового апарату (ОРА), але і інших систем
організму, таких як дихальної, серцево-судинної, системи травлення та
нормальний фізичний розвиток дитини. Оскільки у дошкільному віці
організм дитини є пластичним і має високу здатність до корекції завдяки
швидким темпам росту, формуванню ОРА та ще не завершеній структурній
стабілізації то фізична терапія стає одним із основних методів лікування
сколіозу.
