Короткий опис(реферат):
Здоров'я сучасної людини в значній мірі визначається характером, рівнем і структурою харчування. Дефіцит часу, якісна і кількісна зміна раціону харчування для більшості людей стає причиною порушення ритмічного надходження в організм харчових речовин, приводить до енергетичного дисбалансу. Споживання зайвої кількості калорій, переважання рафінованих продуктів, консервантів, приводить до порушення процесів обміну речовин, істотному зниженню мікронутрієнтів в організмі, найважливішими з яких є: дефіцит вітаміну С, групи В, фолієвої кислоти, β-каротину; харчових волокон, кальцію, калія, йоду, селену, заліза, цинку [3, 160]. Незбалансоване харчування приводить до розвитку багатьох захворювань.
Топінамбур (Helianthus tuberosus L.), завдяки винятковому біохімічному складу бульб – високому вмісту інуліну, білка, харчових волокон, широкого спектру вітамінів і мінеральних речовин, є цінною сировиною для харчової промисловості у всьому світі.
Основними причинами, що перешкоджають широкому використанню свіжих бульб топінамбура в харчовому виробництві, є погіршення якості і великі втрати сировини в процесі зберігання, що досягають 30-50 %, тому на продовольчому ринку топінамбур представлений в переробленому вигляді.
Найбільш важливим напрямом переробки топінамбура є виробництво чистого інуліну, пектину, інулино-пектинового концентрату, біологічно активних добавок на їх основі, концентратів харчових волокон. Сучасний розвиток виробництв з вирощування і переробки топінамбура приймає активну форму. В даний час діє декілька фермерських господарств, які займаються вирощуванням, переробкою, реалізацією свіжих бульб, сушеного топінамбура, порошку. Проте, для широкого кола споживачів топінамбур залишається маловідомою, нетрадиційною харчовою культурою.
Переважно топінамбур вирощують і використовують тільки як кормову культуру. Для споживачів він знайомий у вигляді біологічно активних добавок,
6
що реалізовуються переважно через аптечну мережу або інтернет-магазини. Топінамбур не використовується в громадському харчуванні.
Питання розвитку середніх, малих підприємств харчової промисловості і громадського харчування, максимальна наближеність центрів переробки, зокрема топінамбура, до споживача є актуальним.
Активне впровадження високотехнологічного устаткування дозволить переробляти топінамбур в необхідних об'ємах, надійно зберігати початкові властивості сировини, використовувати його у виробництві продуктів підвищеної харчової цінності, що відповідають принципам здорового харчування. В процесі виконання кваліфікаційної роботи хімічний склад топінамбура вивчений детально, доведені його медико-біологічні властивості.
Пріоритетний внесок у вивчення питань біохімії топінамбура, способів його переробки, а так само пропаганди цієї цінної культури внесли такі учені, як Хомич Г. Р., Ткач Н.І., Наконечна Ю.Г., Нестеренко О.В., Пріор Н.М. Павлюк Р. Ю., Погарська В. В., Балабай К. С., Павлюк В. А. та ін.
Розширенню асортименту продуктів лікувального, лікувально- профілактичного, функціонального харчування на основі топінамбура або з його використанням присвячені роботи Тележенко Л. М., Біленька І. Р., Буланша Н. А., Балабай К.С., Слащева А. В., Касіянчук В. Д. та ін.
Разом з тим, технічне переоснащення підприємств харчової промисловості і громадського харчування, застосування сучасних технологій вносить корективи і вимагає систематизованих відомостей про харчову цінність, товарно-технологічних властивостей як нового виду продуктів з топінамбура, так і продукції з їх використанням.
У зв'язку з викладеним, питання отримання нового виду продуктів переробки бульб топінамбура на основі високотехнологічного устаткування, цілеспрямованого їх використання для підвищення харчової цінності продуктів харчування, є актуальним і має соціально економічне значення.
Суть розробки, основні результати:
Метою кваліфікаційної роботи є науково-практичне обгрунтування отримання продуктів підвищеної харчової цінності з використанням бульб топінамбура (Helianthus tuberosus L.) та удосконалення технології посічених напівфабрикатів на їх основі. Для реалізації поставленої мети виділені наступні завдання: 1. Визначити харчову цінність бульб топінамбура (Helianthus tuberosus L), виділити домінантні нутрієнти, обгрунтувати напрями його використання;
2. Визначити вплив конвективно-вакуум-імпульсного способу сушіння бульб топінамбура на технологічні властивості та харчову цінність борошна;
3. Виявити закономірності формування якості м'ясних фаршів і готових виробів з використанням борошна з топінамбура.
4. Удосконалити технологію і рецептури виробів підвищеної харчової цінності. Обгрунтувати можливість пролонгації термінів придатності м'ясних напівфабрикатів з використанням технології інтенсивного охолодження;
5. Розробити пропозиції для виробництва на нові види продукції, провести лабораторну апробацію рецептур і технологій, визначити економічну ефективність посічених напівфабрикатів.
Наукова новизна:
- визначений хімічний склад і харчова цінність борошна, отриманго з бульб топінамбура конвективно-вакуум-імпульсним способом (КВІС) сушіння. Встановлена залежність між ступенем гідратації борошна, температурою і тривалістю процесу;
- встановлені основні закономірності формування структурно- механічних, функціонально-технологічних показників м'ясних фаршів і готових виробів з гідратованим борошном з топінамбура.
- обгрунтована можливість збільшення термінів придатності м'ясних напівфабрикатів до 48 годин при використанні технології інтенсивного охолоджування, що в 2 рази перевищує терміни, встановлені СанПін 2.3.2.1324-03.
8
Теоретичне значення роботи. Отримані дані високотехнологічних способів переробки можуть бути використані як інструментарій для інших видів сировини, зокрема нетрадиційної.
Матеріали роботи можуть служити теоретичною передумовою для створення функціональних продуктів з топінамбуром, розширення асортименту інших товарних груп. Практичне значення роботи. Розроблений асортимент продуктів підвищеної харчової цінності: м'ясних виробів, зокрема з пролонгованим терміном придатності.
Розроблені рецептури і технології пройшли лабораторну апробацію в умовах кафедри технології м’яса, м’ясних та олійно-жирових виробів Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. Структура і об'єм роботи. Кваліфікаційна робота складається з вступу, 4 розділів, висновку, списку використаної літератури і додатків. Робота викладена на 74 сторінках, містить 24 таблиці й 24 рисунки, 52 найменування використаних джерел, зокрема 12 іноземних.