Короткий опис(реферат):
Розвиток м'ясної промисловості в соціально-технологічному плані орієнтується на максимальне задоволення запитів споживачів і виробництво високоякісних продуктів нового покоління, безпечних екологічно і благополучних в медико-біологічному відношенні.
Для правильного функціонування людський організм щодня потребує здорового і повноцінного харчування з достатньою кількістю всіх необхідних поживних елементів. Забезпечити таке харчування стає все важчим із-за дефіциту ресурсів, сучасного способу життя, забруднення навколишнього середовища і зниження якості продуктів харчування.
У вдосконаленні структури харчування населення особливе місце займають м'ясо і м'ясні продукти, які служать основними джерелами білків, жирів, вітамінів, мінеральних і інших життєво необхідних речовин. Проте підвищене споживання м'ясних продуктів неминуче супроводжується збільшенням в раціоні харчування людей тваринного жиру, що негативно позначається на їх здоров'ї [2].
Одним з шляхів вирішення проблеми організації повноцінного збалансованого харчування населення є цілеспрямована розробка дієтичних продуктів з використанням як традиційних, так і нетрадиційних видів тваринної сировини [4]. Цінною сировиною для виробництва продуктів дієтичного і лікувально-профілактичного призначення є конина.
Конина володіє вираженими дієтичними властивостями за рахунок підвищеного вмісту білка, добре збалансованого амінокислотного і унікального жирнокислотного складу.
Проте м'ясокомбінати на сьогоднішній день виробляють продукти з конини в невеликих кількостях, що пояснюється обмеженістю науково обгрунтованих рекомендацій з комплексного використання конини для виробництва ковбасних і солоних виробів. Тому вдосконалення технології виробництва ковбасних і солоних виробів з конини направлене на дослідження раціональних методів використання сировини, інтенсифікацію технологічних процесів, а також поліпшення якості готових виробів.
6
Враховуючи, що в даний час технологія м'ясних продуктів виходить на якісно новий рівень на основі моделювання початкових властивостей сировини, направленої на виготовлення м'ясопродуктів, біологічна і харчова цінність яких найбільшою мірою відповідає потребам організму людини все більш широке застосування знаходить обробка сировини сучасними біотехнологічними методами.
Застосування сучасних біотехнологічних методів, зокрема ферментних препаратів, сприяє інтенсифікації технологічних процесів і пом'якшенню сировини, що покращує такі якісні показники як ніжність, соковитість, смак і аромат, а також засвоюваність і стійкість при зберіганні. Досвід наукових праць багатьох учених (Пересiчний М.I., Пешук Л.В., Пасічний В.М., Янчева М.О., Гащук О.І., Баль-Прилипко Л.В., Гурський П. В. Берник І.М.,) із застосування ферментів для обробки м'яса свідчить про те, що цей порівняно новий спосіб обробки ефективний для: розм'якшення жорсткої сировини і збільшення на цій основі об'єму вироблення натуральних м'ясних напівфабрикатів; поліпшення якості солоних м'ясних виробів; вироблення м'ясних паст, емульсій, гідролізату, вживаного як білкові збагачувачі різноманітних харчових продуктів і в лікувальному харчуванні.
Дана робота проведена з метою розширення асортименту дієтичних продуктів із залученням мало використовуваних ресурсів і методів біотехнології. Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання:
- порівняльна оцінка загального хімічного складу і біологічної цінності м'яса різних анатомічних ділянок кінської туші;
- дослідження особливостей автолітичних перетворень в анатомічних ділянках конини;
- вибір ферментного препарату і дослідження процесу ферментативного гідролізу білкових фракцій конини;
7
- вивчення впливу ферментативної обробки на функціонально- технологічні властивості і гістоструктуру конини, визначення раціональної дози внесення ферментного препарату;
- розробка технології виробництва м'ясних виробів з біомодифікованої конини;
- оцінка якості готових виробів з біомодифікованої конини. Структура роботи. Кваліфікаційна робота складається з вступу, огляду літератури, матеріалів, об’єктів і методів досліджень, експериментальної частини, що містить 8 підрозділів, висновків і списку використаної літератури.
Робота містить 79 сторінок, включає 18 рисунків і 12 таблиць. Список літератури представлений 35 джерелами.
Суть розробки, основні результати:
За останнє десятиліття конярство як галузь тваринництва отримала в наший країні подальший розвиток. Собівартість виробництва конини значно нижча, ніж м'ясо інших видів забійних тварин. Перспективи розвитку м'ясного конярства обумовлена кормовою ємкістю величезних масивів природних пассовищ недоступних для використання іншими видами сільськогосподарських тварин.
Для м'ясних цілей в районах виробництва використовуються в основному коні місцевих порід. Середня жива маса однієї голови молодняка у віці близько трьох років і дорослих коней місцевих порід досягає 400-500 кг, а при направленій селекції з крупнорослими породами коней – 550-600 кг [1].
Однією з цінних біологічних особливостей коней є високі темпи приросту маси в перший рік їх життя: для коней у віці одного року вона складає 60-62 % живої маси дорослого коня. Важливим показником м'ясної продуктивності є забійний вихід м'яса отримуваного при забої коней, який не тільки не поступається виходу м'яса при переробці великої рогатої худоби (табл. 1.1), але і у багатьох випадках його перевищує.
Таблиця 1.1
Порівняльний забійний вихід тварин залежно від категорій
вгодованості Забійний вихід м'яса при живій масі більше 400 кг % Категорія вгодованості I ІІ коней 52-54 50-52 великої рогатої худоби 50-52 49-51
В даний час є численні відомості про фізико-хімічні, біологічні властивості конина, що свідчить про її високу харчову цінність і підтверджуючі можливість використання її як лікувальний, дієтичний продукт [2, 4, 7, 9-11, 21, 25, 28-30].
9
Дослідження, проведені вітчизняними вченими (Антипова Л.В., Рогов І.А., Віннікова Л.Г. і ін.) із вивчення амінокислотного складу конини, показали, що білки м'язової тканини коней мають повний набір амінокислот при сприятливому співвідношенні незамінних амінокислот, при цьому вміст триптофану, гістидину, тирозину, фенілаланіну і метіоніну більше, ніж в яловичині (табл. 1.2).
Доведено, що недостача або надлишок однієї з незамінних амінокислот веде до поганої засвоюваності організмом людини решти амінокислот [23].
Таблиця 1.2
Порівняльний зміст амінокислот різних тварин Амінокислота Вміст, % до сухого білка яловичина свинина баранина конина Лізин 3,1 7,8 7,6 8,47 Триптофан 1,1 1,4 1,3 1,62 Метіонін 2,3 2,5 2,3 3,82 Валін 5,7 5,0 5,4 5,41 Лейцин 8,4 7,5 7,4 8,47 Ізолейцин 5,1 4,9 4,8 6,29 Фенілаланін 4,0 4,1 3,9 5,77 Треонін 4,0 5,1 4,9 4,77 Аргінін 6,1 6,4 5,9 5,79 Гістидин 2,9 3,2 2,7 3,74 Тирозин 3,2 3,0 4,2 3,71
Особливо це стосується триптофану, метіоніну, лізину, співвідношення яких в продукті (і раціоні), згідно амінокислотній формулі, повинне бути 1:2-4:3-5. Встановлено, що метіонін є ліпотропною речовиною і попереджає ожиріння нирок, поразку легенів, сприяє утворенню інсуліну. Триптофан і лізин пов'язані з вітамінним обміном, тканинним синтезом, процесами обміну і росту . Доказано також, що недостатнє постачання організму триптофаном і лізином веде до погіршення апетиту, втрати маси, зниження кров'яного тиску, недостача гістидину викликає зниження рівня гемоглобіну, погіршує умови рефлекторної діяльності, сприяє розширенню кровоносних судин, що приводить до зниження кров'яного тиску. Без фенілаланіну порушується
10
гормональний обмін, при недостачі лейцину спостерігається затримка росту, падіння маси, а також зміни в нирках і щитовидній залозі [6].