Сучасні аспекти одержання лікувальної сировини при технології переробки вторинних продуктів м’ясопереробних підприємств

Abstract

За останні роки великий інтерес та попит спостерігається до фармацевтичних препаратів не синтетичного походження. До них належать органопрепарати. Цікавим є те що сировиною для цих фармацевтичних продуктів є вторинна сировина м’ясокомбінатів. До такої належать хрящі трахеї і носа, легені, сім’яники, очі, селезінки забійних тварин. Відсоток такої сировини є досить малим порівняно з забійною масою тварин. Раціональне використання сировинних ресурсів та енергетичних показників є важливим компонентом при формуванні ціни продукту. Стрімкий розвиток галузей промисловості вимагає інтенсифікації технологічних процесів із застосуванням енергозберігаючих технологій, що збільшить рентабельність виробництва. Актуальність теми Сьогодні споживачі звертають більше уваги на природність і натуральність продуктів харчової, легкої, фармацевтичної промисловостей. Технологічні процеси виготовлення багатьох видів харчової і фармацевтичної промисловості пов’язані з переробкою сировини тваринного походження. Максимальне використання та переробка вторинних сировинних ресурсів є актуальним питанням сьогодення. Значна кількість вторинної сировини м’ясокомбінатів на сьогоднішній день утилізується. Переробка малоцінної харчової сировини для виробництва технічних напівфабрикатів або фармацевтичних препаратів дозволила б м’ясопереробним підприємствам отримати додаткові прибутки. Проте виробництво таких продуктів потребує значних енергетичних затрат. Тому пошук сучасних енергозберігаючих технологій для виробництва продуктів харчування, технічної продукції та фармацевтичних препаратів є актуальним. Інноваційними технологіями сучасного фармацевтичного виробництва є використання природної сировини. Оскільки сировинні джерела є досить дорогими і цінними за своїм походженням, тому максимальна їх переробка є вагомим аспектом при виробництві конкретних продуктів. Підвищення ціни на енергоносії залишається проблемою сучасних підприємств різних галузей. Підприємства фармацевтичної промисловості, зокрема з виробництва органопрепаратів гостро відчувають цю проблему. Технологічні процеси виробництва органопрепаратів передбачають ряд складних схем у поєднанні з фізичними, хімічними, біологічними процесами, що відбуваються у рухомій апаратурі і потребують значних енергозатрат. Удосконалення технологічних процесів із застосуванням енергозберігаючих технологій залишається важливою проблемої для розвитку і процвітання сучасних м’ясопереробних підприємств. При удосконаленні технологічних схем виробництва велика увага приділяється енергоефективності, а також поєднанню технологічних та режимних параметрів, оскільки такі показники суттєво впливають на собівартість продукції. Найважливішим кроком виробництва органопрепаратів є процеси екстрагування відповідних субстанцій. Такий процес екстрагування належить до дифузійних процесів, які проходять в системі тверде тіло – рідина. Швидкість проходження процесу у такій системі залежить від молекулярного переходу цільового компоненту з поверхні твердого тіла в рідину (розчин екстрагенту), а саме процесу масовіддачі. Перспективними методами інтенсифікації масообмінних процесів, які використовуються у сучасних технологічних схемах народного господарства є зміни гідродинамічних показників розчинів екстрагентів. Врахування таких характеристик у масообмінних процесах у системі тверде тіло – рідина дозволяє розглядати питання інтенсифікації за умови зміни контакту фаз у даній системі. Врахування фізико – хімічних параметрів сировини і розчинника, а також оптимізація певних значень сприяє збільшенню виходу екстракту з сировини за однакових енергетичних затрат. Такий концептуальний підхід до процесів масообміну у системі тверде тіло-рідина дає змогу отримувати більше продуктів природного походження без збільшення енерговитрат, а також із збереженням найцінніших якостей у продукті, який екстрагується. В останні роки росте попит на новітні технологічні схеми, реалізація яких дозволяє отримувати якісні, цінні, природні засоби лікування, збільшення виходу таких продуктів при виробництві та введення ресурсозберігаючих процесів. До перспективних напрямків сучасної харчової промисловості належить переробка вторинної сировини м’ясокомбінатів, а саме виробництво хонсурид (хондроїтинсульфат), який має широке застосування у медицині, зокрема у косметології. Мета і завдання досліджень. Метою роботи є інтенсифікація технології хонсуриду за додавання у розчин екстрагенту поверхнево – активних речовин (ПАР), які змінюють його гідродинамічні властивості. Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання: - визначення фізико – хімічних властивостей рідкофазних середовищ екстрагента хонсуриду (коефіцієнта поверхневого натягу, коефіцієнта динамічної в’язкості, косинуса кута змочування, густини); - визначення концентрації ПАР в розчині екстрагента, за якої коефіцієнт поверхневого натягу є мінімальним; - математичними розрахунками визначити середні товщини приповерхневого ламінарного (Л) шару за екстрагування хонсуриду промисловим розчином і запропонованими із додаванням встановлених концентрацій ПАР (в екстракторах з мішалкою); - проведення математичних розрахунків оптимізації параметрів подрібнення ендокринної сировини (хрящів трахеї і носа); - проведення процесу екстрагування групи органопрепаратів у гравітаційних екстракторах з псевдозрідженим шаром. Об’єкт досліджень: технологія хонсуриду із застосуванням екстрагентів з додаванням ПАР, енергетичні та економічні показники масо обмінної апаратури. Предмет досліджень: зміна гідродинамічних показників екстрагування хонсуриду під впливом ПАР.