Короткий опис(реферат):
Досліджено міждисциплінарний вимір аксіології громадянського суспільства в Україні із
застосовуванням публічно-управлінського підходу. З’ясовано, що запорукою вдалих результатів вивчення запропонованої наукової проблеми є перерозподіл прав і повноважень учасників соціально-політичного життя в бік розширення повноважень громадських організацій, об’єднань громадян, формування відносин на засадах політичного партнерства тощо.
Тобто зростання багатоманітності неминуче призводить до появи протиріч, конфліктів, колізій, ускладнення структури як політичної системи, зв’язків між її елементами. Обґрунтовано, що, приміром, світова та вітчизняна наукова думка розробила низку принципів суспільної взаємодії. До найпоширеніших із них доцільно зарахувати забезпечення прав і свобод людини в повному обсязі відповідно до Загальної декларації прав людини і міжнародно-правових норм, забезпечення добровільної громадянської кооперації засобами свободи асоціацій, забезпечення повноцінного суспільного діалогу, ідейного патріотизму та терплячості до різних поглядів, правову захищеність громадянського суспільства (сукупності недержавних добровільних асоціацій громадян та їх структур), відповідальність держави перед громадянами, усвідомлення необхідності того, аби держава та її влада була обмеженою та
адаптивною, та ін. Доведено, що за суттю ці зазначені аспекти виражають не стільки
взаємодію держави й влади, скільки принципи, що забезпечують адекватну взаємодію цих двох суб’єктів, даючи особі змогу почуватися захищеною, почутою, розвивати комунікацію, зворотний зв’язок тощо.
