Короткий опис(реферат):
Ален Бадью в передмові до твору Кантена Меясу «Після скінченності. Есе про не-обхідність контингентності» [Meillassoux 2012] безапеляційно стверджує: «Не буде перебільшенням сказати, що Кантен Меясу відкриває новий шлях в історії філосо-фії […]»1 [Badiou 2012: 11]. Відразу зазначу, що, на мій погляд, це таки істотне пере-більшення2.
Спочатку я розгляну чільні ідеї праці Меясу, а потім – наведену щойно напрочуд тенденційну і довільну тезу Бадью. Дивовижно, як за допомоги тільки однієї тези можна вирвати навіть не сторінку, а низку сторінок – цілий розділ – з історії філософії.